В Австралії відкрили виставку про УПА

3 березня у Сіднеї (Австралія) в Українському домі молоді презентували фотовиставку Центру досліджень визвольного руху "УПА. Історія нескорених".

Захід приурочили до роковин загибелі генерала-хорунжого Української повстанської армії Романа Шухевича, повідомляє прес-служба ЦДВР.

Організувала виставку Спілка української молоді в Австралії. На відкритті були присутні колишні вояки УПА, які зараз проживають в Сіднеї, — Дмитро Грицько та Володимир Костка. Вони поділилися з присутніми своїми спогадами про участь у визвольному русі.  

На виставці представлені близько півтисячі фото, документи з радянських та німецьких джерел, внутрішні документи Організації українських націоналістів та УПА.

Відвідувачі побачили такі раритети, як фотографії групи вояків УПА з захопленим німецьким літаком та повстанців у підземній криївці (бункері) на Хмельниччині в 1950 році.

Тема криївок детально досліджена в окремій частині виставки, включно з планами підземних "багатокімнатних квартир" та детальними інструкціями щоденного режиму життя під землею.

"Місцевим українцям важливо буде дізнатися історію УПА, - зазначив один із авторів виставки, історик Володимир В'ятрович. - Пізнавальною виставка буде і для інших австралійців, адже їхня країна цікавиться трагічним і героїчним минулим України, це одна з тих країн, які визнали Голодомор геноцидом".

 

Виставка демонструватиметься у Сіднеї до 10 березня, а потім вирушить в інші міста Австралії.

Документальна фотовиставка "УПА. Історія нескорених" розроблена Центром досліджень визвольного руху на базі архівних документів. Окрім України, виставка вже експонувалася в понад 20 містах Сполучених Штатів Америки, у Канаді, Прибалтиці, Великій Британії, Японії та Греції.

Крім виставки, ЦДВР видав однойменну ілюстровану історію УПА та навчально–демонстраційний посібник для середніх шкіл.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.