У Києві відбулася конференція архівістів

У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва відбулася наукова конференція з міжнародною участю "Архівознавство та джерелознавчі галузі знань: проблеми взаємодії на сучасному етапі".

Про це повідомляє прес-служба УкрНДІ архівної справи й документознавства.

Організаторами заходу виступили Державна архівна служба України, Український НДІ архівної справи та документознавства, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки історичного факультету КНУ ім. Шевченка.

У роботі конференції взяли участь близько 70 учасників, серед яких представники вищих навчальних закладів, наукових та науково-дослідних установ, державних архівів з різних регіонів України, Республіки Білорусь та гість із Польщі – радник керівника Генеральної дирекції державних архівів Польщі Ева Росовська.

Під час конференції відбулося пленарне засідання, організована робота двох секцій і документально-книжкової виставки з архівних фондів українських і російських архівних установ, присвяченої Олександру Довженку.

Головна мета заходу полягала в обговоренні найактуальніших питань в галузі архівознавства, джерелознавства, документознавства, та реалізації їх в практичній діяльності архівних установ, повідомили у прес-службі.

Дивіться також інші матеріали за темою "Архіви"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.