У Києві відбулася конференція архівістів

У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва відбулася наукова конференція з міжнародною участю "Архівознавство та джерелознавчі галузі знань: проблеми взаємодії на сучасному етапі".

Про це повідомляє прес-служба УкрНДІ архівної справи й документознавства.

Організаторами заходу виступили Державна архівна служба України, Український НДІ архівної справи та документознавства, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки історичного факультету КНУ ім. Шевченка.

У роботі конференції взяли участь близько 70 учасників, серед яких представники вищих навчальних закладів, наукових та науково-дослідних установ, державних архівів з різних регіонів України, Республіки Білорусь та гість із Польщі – радник керівника Генеральної дирекції державних архівів Польщі Ева Росовська.

Під час конференції відбулося пленарне засідання, організована робота двох секцій і документально-книжкової виставки з архівних фондів українських і російських архівних установ, присвяченої Олександру Довженку.

Головна мета заходу полягала в обговоренні найактуальніших питань в галузі архівознавства, джерелознавства, документознавства, та реалізації їх в практичній діяльності архівних установ, повідомили у прес-службі.

Дивіться також інші матеріали за темою "Архіви"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.