На річницю Карпатської України в Ужгороді напали на угорських туристів

В Ужгороді розгоряється скандал із нападами на угорських туристів, в тому числі й на дітей - Закарпаття не пам'ятає таких випадків. Ситуація обговорюється на рівні керівництва області України і уряду Угорщини. Напади відбулися у дві історичні річниці, які співпали в один день - українську 1939-го та угорську 1848-го.

В суботу, 16 березня пополудні, групу угорських громадян - половина з них школярі від 9 до 16 років - які приїхали в Ужгород на екскурсію в рамках програми "Без кордонів!", біля Кафедрального собору міста атакувало близько 25 агресивно налаштованих молодиків.

Про це повідомляє угорський ресурс про Закарпаття Kárpátalja.ma.

Нападники вигукували на адресу угорців лайливі слова, обзивали їх "фашистами, імперіалістами, угорськими нацистами", зривали кокарди в кольорах угорського прапора, пише видання із посиланням на лист одного з екскурсантів.

Також повідомляється про інший напад на екскурсантів з Угорщини - того ж дня, і теж близько полудня, на мосту через Уж були атаковані студенти з угорського міста Мішкольц. Про це повідомив голова товариства "Угорська надія" Арпад Ковач.

За словами Ковача, з одягу студентів теж поздирали кокарди в кольорах національного прапора.

Кокарди - символ угорської революції, яка розпочалася в березні 1848 року

Генеральний консул Угорщини в Україні Йожеф Бачкаї висловив жаль і розчарування тим, що в Ужгороді за минулі вихідні відбулося два інциденти, пов'язані з угорськими туристами, хоч досі не було зафіксовано жодного подібного випадку, повідомляє Колиба.

Консул додав, що звернувся із заявою до українських правоохоронців з проханням розслідувати обидва інциденти.

Заступник держсекретаря з питань національної політики Угорщини Жужанна Репаш в коментарі для угорських ЗМІ зазначила, що в Закарпатті мирно співіснують багато різних національностей і ще ніколи не траплялося такого, щоб тут ображали угорців. За словами Репаш, ведеться розслідування.

Голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида заявив, що розділяє обурення угорської спільноти і попросив прокуратуру взяти справу на контроль, забезпечити неупереджене розслідування та покарати винних.

За словами прес-секретаря прокуратури Закарпатської області Вікторії Попович, організовано перевірку даних фактів, вирішується питання про порушення кримінальної справи.

"Не можна замовчати те, що відбулося, - зазначив Арпад Ковач. - Але ми не хочемо узагальнювати і через кількох екстремістів звинувачувати український народ. Скажімо, працівник Кафедрального собору був свідком інциденту - він не знав іноземної, але одразу ж вибачився перед нами за таку поведінку українців".

Ряд ЗМІ без посилань на конкретні джерела заявили про причетність до інцидентів партії "Свобода", яка 15 березня організувала в Ужгороді смолоскипну ходу на честь 74-ої річниці проголошення незалежності Карпатської України. "Свобода" відповіла, що такі заяви є провокацією і не відповідають дійсності.

15 березня відзначаються дві історичні дати - проголошення незалежності Карпатської України (1939 рік) і початок демократичного повстання проти австрійської монархії в Будапешті (1848 рік).

Дивіться також:

Всі матеріали за темою "Угорщина"

Всі матеріали за темою "Провокація"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.