На річницю Карпатської України в Ужгороді напали на угорських туристів

В Ужгороді розгоряється скандал із нападами на угорських туристів, в тому числі й на дітей - Закарпаття не пам'ятає таких випадків. Ситуація обговорюється на рівні керівництва області України і уряду Угорщини. Напади відбулися у дві історичні річниці, які співпали в один день - українську 1939-го та угорську 1848-го.

В суботу, 16 березня пополудні, групу угорських громадян - половина з них школярі від 9 до 16 років - які приїхали в Ужгород на екскурсію в рамках програми "Без кордонів!", біля Кафедрального собору міста атакувало близько 25 агресивно налаштованих молодиків.

Про це повідомляє угорський ресурс про Закарпаття Kárpátalja.ma.

Нападники вигукували на адресу угорців лайливі слова, обзивали їх "фашистами, імперіалістами, угорськими нацистами", зривали кокарди в кольорах угорського прапора, пише видання із посиланням на лист одного з екскурсантів.

Також повідомляється про інший напад на екскурсантів з Угорщини - того ж дня, і теж близько полудня, на мосту через Уж були атаковані студенти з угорського міста Мішкольц. Про це повідомив голова товариства "Угорська надія" Арпад Ковач.

За словами Ковача, з одягу студентів теж поздирали кокарди в кольорах національного прапора.

Кокарди - символ угорської революції, яка розпочалася в березні 1848 року

Генеральний консул Угорщини в Україні Йожеф Бачкаї висловив жаль і розчарування тим, що в Ужгороді за минулі вихідні відбулося два інциденти, пов'язані з угорськими туристами, хоч досі не було зафіксовано жодного подібного випадку, повідомляє Колиба.

Консул додав, що звернувся із заявою до українських правоохоронців з проханням розслідувати обидва інциденти.

Заступник держсекретаря з питань національної політики Угорщини Жужанна Репаш в коментарі для угорських ЗМІ зазначила, що в Закарпатті мирно співіснують багато різних національностей і ще ніколи не траплялося такого, щоб тут ображали угорців. За словами Репаш, ведеться розслідування.

Голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида заявив, що розділяє обурення угорської спільноти і попросив прокуратуру взяти справу на контроль, забезпечити неупереджене розслідування та покарати винних.

За словами прес-секретаря прокуратури Закарпатської області Вікторії Попович, організовано перевірку даних фактів, вирішується питання про порушення кримінальної справи.

"Не можна замовчати те, що відбулося, - зазначив Арпад Ковач. - Але ми не хочемо узагальнювати і через кількох екстремістів звинувачувати український народ. Скажімо, працівник Кафедрального собору був свідком інциденту - він не знав іноземної, але одразу ж вибачився перед нами за таку поведінку українців".

Ряд ЗМІ без посилань на конкретні джерела заявили про причетність до інцидентів партії "Свобода", яка 15 березня організувала в Ужгороді смолоскипну ходу на честь 74-ої річниці проголошення незалежності Карпатської України. "Свобода" відповіла, що такі заяви є провокацією і не відповідають дійсності.

15 березня відзначаються дві історичні дати - проголошення незалежності Карпатської України (1939 рік) і початок демократичного повстання проти австрійської монархії в Будапешті (1848 рік).

Дивіться також:

Всі матеріали за темою "Угорщина"

Всі матеріали за темою "Провокація"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.