Спецпроект

Музей історії Києва просить придумати йому логотип

Музей історії міста Києва продовжує конкурс з визначення нового логотипу з 15 березня до 15 червня 2013 року. Як повідомили в прес-службі КМДА, це пов'язано з тим, що в музей надійшла недостатня кількість пропозицій і з проханням художників-дизайнерів, які працюють над виготовленням фірмового знака.

Про це пише segodnya.ua.

Участь в конкурсі можуть взяти всі бажаючі: як фізичні, так і юридичні особи. Адміністрація музею має на меті створення нового, сучасного, професійного та креативного графічного знака ідентифікації музею. Крім того, зазначають у музеї, логотип повинен відображати багаторічну історію Києва, історичні та літописні відомості про його засновників. За бажанням авторів логотипу, також можна подавати і слоган для Музею історії Києва, співзвучний створеному логотипу, такий, який доповнює зміст логотипу.

До участі в конкурсі допускаються роботи з візуальною ідентифікацією міста: графічними елементами, образами, шрифтами та кольоровими рішеннями.

Крім того, до конкурсної роботи обов'язково необхідно додати запечатаний конверт з інформацією про автора або авторів: прізвище, ім'я, по батькові, адресу та контактний телефон.

Надсилати конкурсні роботи на розгляд потрібно на e-mail: kievhistorymuseum@gmail.com або поштову адресу: 01004, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 7 Музей історії міста Києва, каб. 402.

Також конкурсна робота повинна містити:

- Графічний файл зображення не менше 500х500 пікселів, розміром не більше 300 КБ;

- Текст та ілюстрації логотипу музею двома мовами (українською та англійською);

- Колірне рішення (можливість відтворення в кольоровому, монохромному, рельєфному виконанні);

- Зразки використання логотипу як на великих рекламних площах, так і на сувенірній і поліграфічній продукції;

- Надання брендбука (повне керівництво по використанню фірмового стилю, що містить опис та правила використання розробленого фірмового стилю і всіх його елементів - ред.) В паперовому та електронному вигляді.

У музеї відзначають, що роботи, які надійдуть несвоєчасно, не відповідають умовам або оформлені з порушенням встановлених правил, до участі в конкурсі не будуть допускатися. Також пропозиції, подані на конкурс, не повертаються і не рецензуються.

Більш детальну інформацію можна дізнатися за телефоном (044) 520-28-27.

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.