Спецпроект

В Москві відкривають музей дяді Пушкіна

Літературний будинок-музей Василя Львовича Пушкіна відкриє свої двері в Москві в червні - до дня народження його геніального племінника.

Про це пише portal-kultura.ru.

Дерев'яний особняк, який визнаний зразком московського ампіру, повністю відновлено і, де це припустимо, технічно модифіковано. Ця будівля на Старій Басманний вулиці стане філією Державного музею Пушкіна на Пречистенці.

Внутрішнє оздоблення будинку відтворено практично з нуля. За останні 100 років будинок горів три рази. Останні мешканці поїхали звідси в 1974 році. Якийсь час тут була контора, потім деякий час будинок був порожній. У 1998 році уряд Москви пообіцяв відновити особняк, але до реставрації приступили тільки рік тому.

Весь цей час працівники Державного музею Пушкіна збирали майбутню експозицію: вдалося знайти навіть предмети, що належали родині поета. Сьогодні реставрацію практично завершено: залишилося розвісити штори і розставити меблі.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.