Спецпроект

В Москві відкривають музей дяді Пушкіна

Літературний будинок-музей Василя Львовича Пушкіна відкриє свої двері в Москві в червні - до дня народження його геніального племінника.

Про це пише portal-kultura.ru.

Дерев'яний особняк, який визнаний зразком московського ампіру, повністю відновлено і, де це припустимо, технічно модифіковано. Ця будівля на Старій Басманний вулиці стане філією Державного музею Пушкіна на Пречистенці.

Внутрішнє оздоблення будинку відтворено практично з нуля. За останні 100 років будинок горів три рази. Останні мешканці поїхали звідси в 1974 році. Якийсь час тут була контора, потім деякий час будинок був порожній. У 1998 році уряд Москви пообіцяв відновити особняк, але до реставрації приступили тільки рік тому.

Весь цей час працівники Державного музею Пушкіна збирали майбутню експозицію: вдалося знайти навіть предмети, що належали родині поета. Сьогодні реставрацію практично завершено: залишилося розвісити штори і розставити меблі.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.