Спецпроект

"Нічну варту" під охороною повернули в музей

Картина Рембрандта "Нічна варта" була повернена в головну будівлю Державного музею в Амстердамі, який незабаром має відкритися для відвідувачів після ремонту.

Про це пише lenta.ru.

Роботу Рембрандта, що виставляється в південному крилі музею, помістили в захисний контейнер, що оберігає полотно від впливу навколишнього середовища, і за допомогою системи кранів доставили в головну будівлю. Безпеку процедури забезпечували декілька десятків поліцейських.

"Нічна варта" - загальновживана назва однієї з найвідоміших картин Рембрандта ван Рейна "Виступ стрілецької роти капітана Франса Баннінга Кока і лейтенанта Віллема ван Рейтенбюрга", написаної ним у 1642 році за замовленням цивільної міліції Амстердама - Стрілецького товариства.

Картина виставлялася в штаб-квартирі ополчення, потім її перевели в зал міського магістрату. Тоді, щоб велике полотно помістилося на стіну, його обрізали з боків. Після реставрації монархії в Нідерландах "Нічна варта" переїхала у будівлю під назвою Тріппенхейс, спочатку разом з магістратом, потім - як частина зібрання Королівської академії мистецтв. У 1885 році було закінчено будівлю Державного музею і картину перемістили туди.

"Нічна варта", ймовірно, головний його експонат: у 1906 році будівлю музею було перебудовано, щоб покращити умови, в яких містилася ця картина. Так як робота Рембрандта була сплачена з суспільних фондів - художнику заплатили 1600 флоринів (5,6 кг чистого золота) - вважається, що "Нічна варта" належить місту Амстердаму, а в музеї знаходиться на зберіганні. За цей час картину три рази намагалися зіпсувати чи знищити за допомогою ножів і сірчаної кислоти.

У грудні 2003 року головний будинок Державного музею було закрито на ремонт. Експонати були переміщені в південне крило "Філіпс", відремонтоване в 1990-ті, де вони були доступні для огляду. Реставрація головної будівлі повинна була продовжитися до 2008 року, але розтягнулася ще на чотири роки довше, і обійшлася скарбниці Нідерландів у 322 мільйони євро. Роботи завершилися в червні 2012 року. Перед здачею в експлуатацію мав пройти якийсь час, щоб будівля повернула стан, прийнятний для зберігання живопису. Відкриття музею для широкої публіки намічено на квітень 2013 року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.