Спецпроект

У Ріо-де-Жанейро відкритий музей сучасного мистецтва

Минулого тижня в Ріо-де-Жанейро відкрився музей сучасного мистецтва Латинської Америки Casa Daros. Він розташувався у відреставрованому особняку XIX століття, побудованому у неокласичному стилі за проектом архітектора Франсішку Жоакіма Бетенкура да Сілва (Francisco Joaquim Bethencourt da Silva).

Про це пише travel.ru.

На реставрацію будівлі пішло 7 років і 30 мільйонів доларів. У результаті на площі 12 тисяч квадратних метрів обладнано декілька виставкових залів, бібліотека сучасної літератури Латинської Америки та конференц-зали для семінарів.

Адреса музею - вулиця Rua General Severiano, 159. До 14 квітня його можна відвідувати безкоштовно, потім вартість квитка для дорослого туриста складе 12 бразильських реалів (менше 200 рублів). Комплекс відкрився виставкою Cantos Cuentos Colombianos, на якій представлені роботи десяти колумбійських художників. Casa Daros в Ріо став єдиною філією швейцарського приватного музею сучасного латиноамериканського мистецтва в Цюріху - найбільшого в Європі сховища робіт майстрів з Латинської Америки.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.