Спецпроект

Студенти організували музей радянських ігор. ФОТО

28 березня в Музеї радянських ігрових автоматів у центрі Москви встановлювали агрегат з 90-х - "Міні-кеглі".

Про це пише vmdaily.ru.

Його для москвичів знайшли в місті Лівни Орловської області. Схожий на доріжку боулінгу, але коротший. Отвір для монеток "15 копійок" поки запечатано.

"Такий автомат був популярний в 90-ті роки", - говорить один з авторів музею Максим Пінігін, який зібрав вже 40 машин "пенсіонерів". Натиснувши на кнопку автомата з продажу газованої води - 3 копійки за склянку, - адміністратор Михайло Єлісєєв рекомендує "Тархун".

До музею радянських ігор завезли новий експонат

"Студентами ми вирішили розшукати "Морський бій", - розповідає Пінігін. - Об'їздили звалища, занедбані піонертабори. І знайшли! Потім ще кілька машин поставили в підвалі гуртожитку, ректор дозволив створити музей".

Головні відвідувачі - молоді родини з дітьми, молодь і бабусі з онуками.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.