Спецпроект

У Волгограді відкрився Музей цікавих наук Ейнштейна

У День сміху в Волгограді відкрився унікальний Музей цікавих наук Ейнштейна. Тут представлені 100 захоплюючих експонатів, які пояснюють суть законів фізики, природних явищ і оптичних ілюзій.

Про це пише volgograd.kp.ru.

Відвідувачі музею зможуть стати не тільки учасниками, але й творцями справжнього дива природи і техніки. Тут кожен може доторкнутися до "блискавки", побувати всередині мильної бульбашки, зібрати міст без цвяхів і змусити "закипіти" холодну воду. Підняти в повітря не тільки маму, але й справжній автомобіль тут під силу навіть малечі. У чоловіків є шанс на хвилину стати вагітною жінкою і відчути на своїй шкурі тяжкість жіночих принад. А ще побувати "головою професора Доуеля", полежати або посидіти на цвяхах, як справжній йог, зрозуміти, як влаштовано піаніно, і побачити ще багато чого цікавого.

Навіть у вбиральні тут нудьгувати не доведеться.

Тепер закони фізики стануть ближчими і зрозумілішими не лише дорослим волгоградцям, але і дітворі. Причому знайомство зі складною наукою тут буде приємним і веселим. 500 квадратних метрів чудес чекають на вас щодня, двері музею відкриті для відвідувачів з 10.00 до 20.00.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.