Спецпроект

У Тамбові створено Музей шкарпеток

Один з найбільш незвичайних музеїв в Росії, Музей шкарпеток, почав свою роботу в місті Рассказово Тамбовської області. Тут представлені плоди праці місцевого промислу - в'язані вовняні вироби.

Про це пише travel.ru.

Рассказово знаходиться в 40 кілометрах на схід від Тамбова і в даний час є його містом-супутником. Рассказівські шкарпетки - один з найвідоміших регіональних брендів, поряд з Мічурінськими яблуками, тамбовською картоплею і окостом. Головна особливість - їх не просто в'яжуть, але і клеять, що робить виріб особливо теплим, майже як валянки.

Музей розташований в центральній бібліотеці Рассказово. Його колекція нараховує близько 300 експонатів, пов'язаних здебільшого вручну і представляють різні часові епохи. Більшість принесли самі місцеві жителі, подарувавши зборам не тільки старовинні, пов'язані прабабусями шкарпетки, але й рукавиці, і навіть дитячі іграшки.

Найстарішим екземплярам - понад 50 років. Найменший носок - всього 5 сантиметрів в довжину, найбільший - 130 сантиметрів: його колективно зв'язали в минулому році відвідувачі Покровського ярмарку. Кожен експонат тут можна брати в руки і розглядати з усіх боків. Експозиція буде поповнюватися. Крім того, в музеї буде можна придбати вподобані вироби з сучасних колекцій.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.