Архіви мають бути закриті, щоб не постраждали діти фігурантів - чиновник

На сьогодні в українських архівах нараховується менше одного відсотка засекречених документів.

Про це в інтерв'ю УкрІнформу заявила голова Державної архівної служби України Ольга Гінзбург.

"Ми не можемо, наприклад, показати всім бажаючим справи репресованих, - зазначила чиновник. - Найперше, це моральний аспект, адже за цими справами, як правило, дуже трагічні долі людей. Скажімо, там дуже багато доносів один на одного".

За словами голови Держархіву, на широкий загал такі документи не можна показувати, адже нині живуть внуки і правнуки потерпілих і донощиків, і "ми не вправі ущемляти їхні права на приватне життя". Тому справи репресованих можуть отримати тільки близькі родичі.

"Жодна країна світу не відкрилась так, як ми, - зазначила чиновник. - Ми виконуємо постанови уряду і Верховної Ради, проте, на мою думку, архіви мають бути більш закритими".

На питання про будівництво нових корпусів Укрдержархіву Гінзбург зазначила, що вже добудовано дах, залишилося прокласти комунікації.

"Це моя особиста мрія - вибудувати корпуси і піти на заслужений відпочинок, - зазначила чиновник. - Думаю, до президентських виборів [2015 рік] зможемо відкрити нові корпуси Державного архіву. Наразі ми потребуємо близько 43 мільйонів гривень, щоб завершити комунікації та зовнішні роботи".

Як відомо, у січні 2012 року Ольга Гінзбург уже заявляла, що українські архіви є надміру відкритими.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Архіви"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.