Архіви мають бути закриті, щоб не постраждали діти фігурантів - чиновник

На сьогодні в українських архівах нараховується менше одного відсотка засекречених документів.

Про це в інтерв'ю УкрІнформу заявила голова Державної архівної служби України Ольга Гінзбург.

"Ми не можемо, наприклад, показати всім бажаючим справи репресованих, - зазначила чиновник. - Найперше, це моральний аспект, адже за цими справами, як правило, дуже трагічні долі людей. Скажімо, там дуже багато доносів один на одного".

За словами голови Держархіву, на широкий загал такі документи не можна показувати, адже нині живуть внуки і правнуки потерпілих і донощиків, і "ми не вправі ущемляти їхні права на приватне життя". Тому справи репресованих можуть отримати тільки близькі родичі.

"Жодна країна світу не відкрилась так, як ми, - зазначила чиновник. - Ми виконуємо постанови уряду і Верховної Ради, проте, на мою думку, архіви мають бути більш закритими".

На питання про будівництво нових корпусів Укрдержархіву Гінзбург зазначила, що вже добудовано дах, залишилося прокласти комунікації.

"Це моя особиста мрія - вибудувати корпуси і піти на заслужений відпочинок, - зазначила чиновник. - Думаю, до президентських виборів [2015 рік] зможемо відкрити нові корпуси Державного архіву. Наразі ми потребуємо близько 43 мільйонів гривень, щоб завершити комунікації та зовнішні роботи".

Як відомо, у січні 2012 року Ольга Гінзбург уже заявляла, що українські архіви є надміру відкритими.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Архіви"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.