У Києві - виставка про єврейські аграрні колонії на Півдні України

Центр юдаїки Національного університету "Києво-Могилянська академія" запрошує на відкриття історико-культурної виставки "Євреї на землі: Агро-Джойнт та сільськогосподарські колонії Південної України у 20–30-ті роки ХХ ст.".

Відкриття виставки відбудеться 14 квітня 2013 року о 15:00 у Національному музеї Тараса Шевченка за адресою: Київ, бульвар Тараса Шевченка, 12.

На виставці представлено матеріали, які висвітлюють становлення та розвиток єврейських сільськогосподарських поселень на території України – від середини XIX ст. до кінця 1930-х років.

На початку 1920-х років Американський єврейський об’єднаний розподільчий комітет "Джойнт" підтримав проект відновлення єврейських колоній Південної України й уклав угоду з урядом СРСР.

У червні 1924 року було утворено сільськогосподарський підрозділ – Агро-Джойнт, основним завданням якого стала допомога (фінансова, кадрова, технічна, матеріальна тощо) колективам переселенців і який працював у СРСР до 1938 р.

 Афіша заходу

Виставку значною мірою створено на матеріалах книги М. Міцеля ""Остання глава": Агро-Джойнт у роки Великого терору" (Київ: Дух і Літера, 2012, рос.) та архівних зібраннях Центру юдаїки НаУКМА.

Особливу увагу в експозиції приділено фінальному етапу праці Агро-Джойнта в СРСР та її результатам, а також репресіям 1937–1938 років проти працівників цієї організації.

На виставці експонуються унікальні документи та фотографії щодо діяльності Агро-Джойнта в Україні та існування єврейських колоній, тематичні та агітаційні плакати 1920–1930-х рр.

Життя колоній ілюструють малюнки Марка Епштейна (із зібрання Національного художнього музею України). Частину експозиції складають сільськогосподарські знаряддя Півдня України початку ХХ ст. (із колекції Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара").

Представлені окремі експонати з колекцій Вахтанґа Кіпіані та Ігоря Гольфмана, а також з архіву Йосифа Зісельса. Виставку супроводжує показ документального фільму "Євреї на землі" (СРСР, 1927 р.).

Виставку організовано за підтримки Київського офісу Джойнта.

Дивіться також інші матеріали за темою "Євреї"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.