Колесніченко вставив у свій "науковий" збірник фальшиві ілюстрації. ФОТО

У скандальній брошурі "Война или военная преступность", виданій організацією народного депутата від Партії Регіонів Вадима Колесніченка, під виглядом автентичних історичних документів опубліковані фальшивки.

Про це ІП повідомив здобувач кандидатського ступеню Національного університету "Острозька академія" Андрій Усач.

"На сторінці 14 розміщено листівку, яку приписують "оуновцам... в начале Великой Отечественной войны". Але це є сучасна фальшивка, зроблена з розрахунком на 1943-1944 рр". - зазначив історик.

 Скан 14 сторінки Колесніченкової брошури

"Зрештою, і сам текст із граматичними помилками ("винещення", "хочите") підтверджує, що це фальшивка, - зазначив Усач. - Очевидно, хтось намагався писати під "галицький діалект" або щось на кшталт цього".

Ще одна ілюстрація - фото нібито Романа Шухевича на чолі батальйону "Нахтіґаль" - теж не є історичним документом.

"Фото на сторінці 17 - це кадр із фільму "Нескорений" (2000 р.), - наголосив Усач. - Він часто зустрічається на різних сайтах з подібною тематикою".

 Скан сторінки з кадром із фільму "Нескорений". Напевно, укладачі брошури побоялися взяти фото "Нахтіґалю" з "Історичної Правди" :)

Як відомо, вчора західні історики звинуватили Колесніченка в тому, що він без дозволу і з пропагандистською метою використав їхні дослідження.

Минулого року західні дослідники вже звинувачували Колесніченка в інтелектуальному піратстві і політичних провокаціях.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.