Спецпроект

З музею зникла колекція зброї Брежнєва. ФОТО

Ексклюзивна колекція нагородної зброї і гравюр на суму близько 850 мільйонів рублів зникла зі збройної фабрики в місті Златоусті на Уралі.

Про це пише ura-inform.com.

ФСБ Челябінської області розкрила факт загадкового зникнення цінностей з так званого асортиментного кабінету зі збройної фабрики в Златоусті.

У цьому приміщенні було зібрано більше тисячі експонатів, створених за 200 років роботи підприємства. При цьому, на думку силовиків, частина колекції, що знаходиться у федеральній власності і що є національним надбанням, могла опинитися в руках керівника заводу - депутата міськдуми Златоуста Володимира Тамі.

Експонат з "асортиментного кабінету"
Викрадений експонат

З фабрики в Златоусті була вкрадена колекція нагородної зброї і гравюр на суму близько 850 мільйонів рублів. У залах, де розташовувалася експозиція, оперативники побачили тільки голі стіни й розкидані на підлозі таблички з підписами експонатів.

За даними опису, в перелік викраденого увійшли дві іменні шаблі Брежнєва, меч маршала Гречка, офіцерська шпага І. Бушуєва - творця Златоустівській гравюри на сталі, а також пам'ятний меч КДБ.

У розпорядженні спецслужб виявився договір купівлі-продажу, укладений в 2006 році між Володимиром Тамі та арбітражним керуючим збанкрутілого заводу. Згідно договору в приватну власність були незаконно передані 219 експонатів з 1088. 

Дорогі експонати "асортиментного кабінету" Златоустівській збройової фабрики в останній раз "вийшли у світ", коли їх виставляли в Краєзнавчому музеї Челябінська в 2010 році спеціально для делегації з Франції.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.