Спецпроект

Музей Бориса Єльцина відкриється в Єкатеринбурзі в 2014 році

Музей першого президента Росії Бориса Єльцина відкриється в Єкатеринбурзі в 2014 році. Про це повідомив заступник виконавчого директора Президентського центру Б.М. Єльцина Вадим Науменко на зустрічі зі співробітниками Уральського федерального університету.

Про це пише ИТАР-ТАСС.

Експонати для нового музею співробітники Центру Єльцина шукають спільно з держустановами, бібліотеками, архівами, некомерційними організаціями та приватними особами. Науменко зазначив, що вже налагоджені контакти з півсотнею колекціонерів більш ніж із сорока міст Росії та країн СНД. Географія широка - від Калінінграда до Магадана.

Як повідомили в прес-службі Уральського федерального університету, до цієї акції підключився і їх вуз.

"Наш вуз готовий передати у фонд майбутнього музею документи, старі газети, знакові предмети побуту радянського часу та епохи 90-х, коли країною керував Борис Єльцин", - розповіли в прес-службі.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.