Софію і Лавру внесли до Держреєстру пам'яток

Софію Київську та Києво-Печерську лавру нарешті включать до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією національного значення.

Про це Міністерство культури України повідомило голову підкомітету ВР з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександра Бригинця у відповідь на його звернення.

Як відомо, постановою КМУ від 27 грудня 2001 року до категорії "пам’ятки національного значення" у Держреєстрі нерухомих пам'яток було внесено низку заповідників, зокрема Софію Київську та Києво-Печерську лавру. Але постановою КМУ від 3 вересня 2009 року їх було виключено з цього переліку.

Мала вийти інша постанова, яка б включила унікальні об’єкти до Реєстру вже як комплекс споруд, але у зв’язку зі зміною уряду цей документ так і не вийшов

У січні 2013 року ревізори Рахункової палати повідомляли, що "внаслідок неналежного виконання Мінкультури своїх основних функцій досі до Держреєстру нерухомих пам’яток України не внесені пам’ятки архітектурного ансамблю Софійського собору та комплексу споруд Києво-Печерської лаври, які ще у 1990 році включені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.