АНОНС: Лекція Леоніда Залізняка "Україна серед цивілізацій"

У Києві відбудеться лекція доктора історичних наук, професора, керівника магістерської програми "Археологія і давня історія України" НаУКМА Леоніда Залізняка "Україна серед світових цивілізацій".

Історія людства в наш час розглядається з позицій цивілізаційного підходу, батьками якого були Освальд Шпенглер та Арнольд Тойнбі.

Яке ж місце України серед світових цивілізацій? Чи були ми споконвіку органічною частиною євразійської (східнохристиянської) цивілізації, чи опинилися в ній на певному етапі драматичної української історії? Які перспективи України з позицій цивілізаційного підходу?

Час і місце: 21 квітня, 15:00. Київ, вул.Олеся Гончара, 15/3, Сімейний простір tri:.

Лекції платні.

Попередній запис - n.melnychenko@gmail.com.

Організатори: Центр дослідження та відродження Волині.

Лекція відбудеться в рамках циклу лекцій "Литовська доба в українській історії: 1320-1569 роки".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.