Спецпроект

Флеш-моб - дивовижна реклама музею в Амстердамі. ВІДЕО

З нагоди відкриття відреставрованого Державного музею Нідерландів у його стінах провели акцію, присвячену головному артефакту Rijksmuseum - картині Рембрандта "Нічна варта".

Як ІП вже повідомляла, в Нідерландах після десятирічної реконструкції офіційно відкрито Державний музей - Rijksmuseum. В урочистій церемонії взяла участь королева Беатрікс, яка, виголосивши промову перед 10-тисячним натовпом, повернула золотий ключ.

Після реставрації тільки один з восьми тисяч експонатів зайняв своє колишнє місце - картина "Нічна сторожа" Рембрандта, яка є головним артефактом експозиції.

 "Нічна варта"

З нагоди відкриття музею в його стінах було проведено флеш-моб, присвяченій "Нічній варті". Це вірусне відео зі слоганом "Наші герої повернулися!" стало чудовою рекламою Rijksmuseum:

Державний музей є однією з основних туристичних визначних пам'яток Амстердама. Він заснований в 1808 році братом Наполеона I, королем Голландії Луї Бонапартом. Більшу частину художньої колекції музею складають роботи голландських майстрів XV-XIX століть, зокрема, Рембрандта, Яна Стена, Яна Вермеєра та інших.

"Нічна варта" - усталена назва однієї з найвідоміших картин Рембрандта "Виступ стрілецької роти капітана Франса Баннінга Кока і лейтенанта Віллема ван Рейтенбюрга", написаної у 1642 році на замовлення громадської міліції Амстердама. З 1885 року - у Державному музеї.

Дивіться також інші матеріали за темою "Реклама"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.