Спецпроект

Московський музей архітектури представить проект свого поновлення

Російський Державний музей Архітектури імені Щусєва запускає проект "Музей. Новий простір", в рамках якого пройдуть виставки, лекції, конкурси, дискусії та інші заходи.

Події проекту об'єднані ідеєю перетворення міського середовища та залучення суспільства в цей процес, пише lenta.ru.

26 квітня проект відкриє виставка "Музей архітектури. Новий простір". Вона буде присвячена історії самого МуАр. На виставці продемонструють експонати, які були вилучені з культурного обігу понад чверть століття тому, коли керівництво було змушене перевезти зібрання в непристосовані для музейної діяльності приміщення, до того ж потребують капітального ремонту.

Організатори виставки продемонструють концепцію поновлення музею, при якому він стане основою для нового міського культурного простору - музейного кластера.

15 травня відкриється виставка проектів конкурсу зі створення концепції музею "Будинок Мельникова". На експозиції будуть представлені ідеї по перетворенню будинку Костянтина Мельникова, пам'ятника радянської авангардної архітектури, на музей.

25 травня стартує виставка проектів по створенню музейного кластера в центрі Москви. Виставкова програма завершиться у вересні проектом "Музей Завтра. Історія впровадження ", присвячена тому, як з часом змінюються уявлення про музейні і виставкових просторах.

Крім виставок, в музеї пройдуть серії лекцій. До участі в циклі "Музеї архітектури в світі" запрошені керівники світових архітектурних музеїв, а в циклі "Музейно-виставкові простору / Росія / 21 століття" виступлять глави вітчизняних музеїв і картинних галерей.

Державний науково-дослідний музей архітектури імені А.В. Щусєва був заснований в 1934 році. Зібрання музею налічує понад 800 000 одиниць зберігання. Найбільш цінними експонатами вважаються проекти російських архітекторів: В.І. Баженова, М. Ф. Казакова, О.М. Вороніхіна, К.С. Мельникова, А.В. Щусєва, І.В. Жолтовського, та інших видатних архітекторів. Крім цього, у музеї зібрані колекції скульптури, кахлів, меблів та авторських макетів.

З падінням Радянського Союзу музей покинув будівлі Донського монастиря, повернуті РПЦ, і музейний фонд переїхав на Воздвиженку, 5. Частина цієї будівлі була побудована в XVII-XVIII століттях. За повідомленнями, вона знаходиться в аварійному стані і не забезпечує необхідних для зберігання експонатів умов.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.