У Львові відкривається виставка із рукоділлям жінок-політв'язнів

30 квітня о 15:00 в "Тюрмі на Лонцького" відкриють виставку "Моє серце рветься на волю".

Відвідувачам продемонструють вишивки та інші твори мистецтва ручної роботи, виконані репресованими українками під час слідства, тюремного ув’язнення та заслання після Другої світової війни, повідомляє прес-служба ЦДВР.

Основу виставки складають фондові експонати із збірки Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів, а також вишивки на релігійну тематику із колекції Національного музею меморіалу-жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

"Вервичку для молитви із висушеного хлібного м’якуша та дві серветки із Божою Матір’ю і ангелом, що оберігає дітей від небезпеки, виготовила 1955 р у таборах Мордовії і згодом особисто подарувала музеєві підпільниця ОУН на псевдо "Калина" — Анна Бурбела-Олексів із Бережан на Тернопільщині. А текстильні картини із заґратованим серцем, херувимами, ув’язненою жінкою та матір’ю із дітьми на могилі батька під березою вишила в Норильську Анна Іовна Хом’як, ці експонати передав до музею її син у 1999 році", — розповідає історик, директор Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів Володимир Бірчак.

За словами головного зберігача фондів Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Ірини Єзерської таке доповнення не тільки збагачує Великодню експозицію, а й дозволяє науковцям простежити типологію розповсюджених композицій та сюжетів арештантських вишивок.

За словами зберігача, ув’язнені вишивали голками із риб’ячих кісток та кольоровими нитками, натороченими із власного одягу, цих невеличких клаптиків тканини, що їх вдавалося зберігати під час численних обшуків.

"Така робота ставала для них духовним розважанням не просто у аматорські творчості, а насамперед у зосередженій молитві, - зазначила Єзерська. - Про це свідчать християнські мотиви вишитих елементів, серед яких переважає поширена іконографія Богоматері, ангелів, хреста, а також написи зі словами молитви до Бога".

Виставку можна оглянути в Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького" до 30 травня щодня з 10:00 до 19:00 без перерви (у неділю до 17:00) за адресою: Львів, вул. Степана Бандери, 1.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.