У Криму ідуть на Чатир-Даг, щоб ушанувати жертв депортації

11 травня в рамках заходів з увічнення пам'яті жертв депортації 1944 року відбудеться акція "Сходження на Чатир-Даг - 2013".

Про це повідомляють "Аргументы недели".

В рамках акції кримська молодь зійде на одну з найвищих гір автономії для встановлення на ній національного прапора кримських татар.

Тут же відбудуться дуа (молитва) в пам'ять про загиблих під час депортації і колективний спів національного гімну.

У Меджлісі кримськотатарського народу зазначають, що сходження на Чатир-Даг є вже традиційним і проводиться з 2010 року. Для цього збираються представники молодого покоління татар з усіх регіонів півострова.

Цього року очікується участь 3 тисяч осіб.

Учасники акції зберуться в суботу, 11 травня, о 8:30 на Ангарському перевалі і відправляться на Чатир-Даг в 9:00.

Читайте також:

Депортація кримських татар: як відбувалася і які наслідки

Постанова про виселення татар і перетворення Криму на область Росії. ДОКУМЕНТИ

Історик Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації розформовано"

Інші матеріали на тему "Кримські татари"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.