Спецпроект

Єврейський музей толерантності представить щоденники червоноармійців-євреїв

8 травня в Єврейському музеї та центрі толерантності в Москві відкривається виставка "Долі в роки Великої Вітчизняної війни: листи та спогади червоноармійців-євреїв".

Про це пише jewish.ru.

Виставка підготовлена ​​спільно з американським фондом Blavatnik Archive Foundation і триватиме до 9 червня.

В основі виставки - особисті щоденники, листи, фотографії воєнних років, спогади бійців Червоної Армії про свої переживання в роки війни: про довоєнне життя і фронтові будні, про загибель близьких і товаришів по зброї, про злочини нацистів, про страх смерті і героїзм, виявлений на фронті, про перемогу і нелегке повоєнне життя.

Фонд Blavatnik Archive Foundation веде інтенсивну роботу по створенню центрального джерела документальної інформації про участь радянських євреїв у ВВВ у лавах Червоної Армії і в партизанському русі. Підсумок цієї роботи - сотні фотографій і листів з фронту, особисті щоденники воєнного часу, 1100 інтерв'ю в десяти країнах, де жили до війни і живуть сьогодні колишні радянські євреї. Ці історії можна прочитати на сайті фонду www.blavatnikarchive.org.

У період виставки триває робота по збору матеріалів, що висвітлюють участь євреїв-ветеранів у ВВВ. Зустрічі з ветеранами та членами їх сімей будуть проходити на території музею.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.