БІЛЬШІСТЬ УКРАЇНЦІВ ВВАЖАЄ ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ ВЕЛИКИМ СВЯТОМ

Для переважної більшості українців (82%) День Перемоги є великим святом.

Про це свідчать результати дослідження громадської думки жителів України, проведене компанією Research & Branding Group 19-29 квітня 2013 року, повідомляє УП з посиланням на "Інтерфакс".

Звичайним вихідним його вважають 13% українців, а для 3% жителів 9 травня є звичайним днем тижня.

Найбільше тих, для кого 9 травня - це велике свято серед жителів півдня (91%), сходу (89%) та центру (87%) України, серед людей віком 50-54 роки (87%) та старше 55 років (88%), а також серед міських жителів (86%).

Як звичайний вихідний 9 травня найчастіше сприймають жителі заходу України (28%), молодь до 30 років (19%).

Для більшості українців (79%) значущість Дня Перемоги залишилася незмінною. Кожен десятий українець (10%) стверджує, що значущість свята для нього зросла порівняно з попередніми роками, 8% вважають, що значущість свята для них останніми роками знизилася.

Більшість українців (75%) 9 травня має намір святкувати День Перемоги, тоді як 18% жителів країни його не святкуватимуть.

Зокрема, на заході України 50% населення мають намір святкувати День Перемоги, 42% не мають наміру це робити.

У більшості українців є родичі та близькі, які загинули (68%) під час Великої Вітчизняної та Другої світової війни. Найбільше загиблих у роки війни родичів і близьких у жителів центральної (74%) та південної (73%) України.

87% українців знають про життя своїх близьких і родичів під час війни: 44% опитаних - багато дізналися безпосередньо з оповідань, сімейних архівів, а 43% - знають про життя своїх близьких і родичів у роки війни у загальних рисах.

60% українців розмовляють у своїй сім'ї про минулу війну, 39% - ні. Найчастіше про війну розмовляють українці старшого покоління: віком 50-54 роки (70%) та люди старше 55 років (72%).

Збір інформації здійснювався методом особистого інтерв'ю в 24 областях України, Автономній Республіці Крим, містах Києва та Севастополі.

Респондентів відбирали за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за місцем проживання (область), статтю та віком. Обсяг вибіркової сукупності становив 2178 людей.

Очікувана середня похибка вибірки становить +/-2,2%.

Як відомо, у квітні 2011 року соціологічна служба Центру Разумкова повідомляла, що 70% громадян України вважають День Перемоги великим святом, ще 24% - звичайним святом. І ця тенденція не змінюється протягом кількох років.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.