Табачник пишається, що "повернув правду про війну" у підручники

Міністр освіти і науки Дмитро Табачник заявив, що його відомству вдалося повернути "правду про Велику Вітчизняну війну" у шкільні підручники, конспекти, методичні посібники для вчителів.

Про це він заявив у вівторок під час урочистого привітання ветеранів з Днем Перемоги, повідомляє прес-служба міністерства.

"Я маю надзвичайно велику честь у четвертий раз поспіль у цих стінах напередодні 9 травня вітати наших ветеранів з Днем Перемоги. Я думаю, що будь-які слова, порівняння та епітети не зможуть повною мірою передати значення Великої Перемоги, значення подвигу солдат, які захистили та визволили рідну землю, які принесли світло свободи і перемоги половині Європи", - зазначив він.

Водночас Табачник поінформував: "Нам з колегами вдалося за останні роки відновити пам’ять Великої Вітчизняної війни – у першу чергу, повернути правду про війну у шкільні підручники, конспекти, методичні посібники для вчителів".

"Ця робота продовжується, і проводиться вона спільно з ветеранськими організаціями – як локального, так і всеукраїнського рівня", – повідомив міністр.

"Приємно зазначити, що незважаючи на певні роки, коли знецінювався подвиг Великої Перемоги, її значення, в Україні збереглися тисячі музеїв бойової слави, музеїв Великої Вітчизняної війни – лише у київських середніх школах таких музеїв понад 80; Міністерство щороку проводить конкурс на кращий музей", – уточнив Табачник.

Дивіться також інші матеріали за темою "Табачник"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.