Пам'ятник морякам-дніпровцям "відновили" у неповному вигляді

На Рибальському острові "відкрили" демонтований з Поштової площі пам’ятник морякам Дніпровської флотилії. Його поновили у неповному вигляді, невідомо куди зникла одна з фігур монумента – поранений моряк.

Про це повідомив народний депутат Олександр Бригинець, який був на відкритті.

"Влада, якщо їй потрібно, може спокійно демонтувати пам′ятник і заднім числом зробити дозвіл на перенесення його в інше місце, - згадав історію перенесення пам'ятника депутат. - Тому нехай повторить те саме із пам′ятником Леніну на Бесарабці".

В той же час, підкреслив Бригинець, якщо наполягати на своєму так потужно, як це робили ветерани, влада відступає:

"Ми з ветеранами-моряками добивалися перенесення цього монумента в парк на Рибальському острові, де вже встановлено військовий корабель-монітор "Желєзняков". Влада пропонувала для його перенесення інші місця, але ми наполягли на своєму".

Як відомо, під час реконструкції Поштової площі було знесено пам′ятник морякам Дніпровської флотилії, що загинули в часи Другої світової війни. Згодом влада заднім числом оформила дозвіл на демонтаж цього пам′ятника.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.