АНОНС: телевізійна "Істправда" - про Скоропадського та жінок в УПА

14 травня у програмі "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" мова йтиме про останнього в історії України гетьмана - Павла Скоропадського. І про значимість цієї постаті в історії нашої держави.

Окрім того, у вівторок, 14 травня, о 22:00 - програма "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" розповість:

- чому радянські спецслужби фізично знищували емігрантів з України, які плекали надію відновити на Вітчизні державний устрій у формі Гетьманату?

- звідки українці запозичили ідею відзначення Дня Матері і чи можна його вважати святом для всіх жінок?

- чи можна вважати, що без участі українського жіноцтва національно-визвольний рух на українських землях з 30-их років і аж до "перестройки" Горбачова не мав би шансів жодних шансів на успіх?

- що знають кияни про оповитий пеленою таємничості народ караїмів, які вже багато століть живуть в Україні.

- унікальне відео, яке зафіксувало перший студійний виступ нині улюбленця мільйонів (і не лише в Україні) поціновувачів якісної рок-музики Святослава Вакарчука. Як виглядав (і звучав) перший в історії "Океану Ельзи" концерт unplugged, коли лідерові цієї капели було лише 20 років?

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.