Спецпроект

Музей-підводний човен у Гельсінкі відкритий після реконструкції

У Гельсінкі для туристів знову доступний фінський підводний човен Vesikko часів Другої світової війни, розташований на території фортеці Суоменлинна.

Протягом двох останніх років човен був закритий на реконструкцію, пише travel.ru.

Vesikko був створений в 1930-х роках і є єдиним збереженим з п'яти фінських підводних човнів воєнного часу. Це також єдина субмарина, якій вдалося під час війни потопити надводний корабель супротивника. Руйнування їй принесла не так війна, скільки час - довгий час об'єкт був покинутий, поки в 50-ті роки від повного руйнування його не врятували ветерани-підводники.

Vesikko знайшла притулок у фортеці Суоменлинна, а в 1973 році на її борту заробив музей. З часу відкриття субмарини як експозиції її відвідали понад мільйон чоловік. Музей працює в літній сезон, до 31 серпня, з 11:00 до 18:00; в решту часу човен можна оглянути тільки з боку.

Група островів Суоменлинна (Свеаборг) з комплексом потужної шведської фортеці і старої базою Балтійського флоту Російської імперії популярна як у туристів, так і у городян.

Крім підводного човна, тут можна побувати в чотирьох музеях, побачити найстаріший вітрильний корабель Фінляндії - "Алма", безліч мальовничих старовинних укріплень, виставок, Мистецький центр країн Північної Європи, а також відвідати кафе і ресторани.

Дістатися сюди можна тільки по воді, сівши на пором у Торговій площі (Kauppatori). Фортецю внесено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як унікальний історичний об'єкт, що зберіг свої пам'ятки і є при цьому повноцінним житловим районом.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.