У Києві відбудеться фестиваль культури першої Речі Посполитої. ФОТО

У Києві відбудеться фестиваль польської культури "Гей, соколи!".

Про це ІП повідомили в Польській туристичній організації.

У рамках фестивалю буде відкрито "польову Польську амбасаду" Малопольського, Шльонського та Свєнтокшиського воєводств.

Найвідоміші в Польщі фольклорні колективи "Кракус" (Krakus), "Істебна" (Istebna), Свєнтокшиські чарівниці (відьми) упродовж двох днів співатимуть та вчитимуть охочих традиційним польським танцям.

 

Україну представлятимуть фольклорні гурти "Роксоланія", "Рожаниця", "Добривечір" та "Вулиця", а також кінний каскадерський підрозділ козаків селища "Мамаєва Слобода" під орудою наказного отамана Олега Юрчишина.

Козаки продемонструють феєричну кінно-каскадерську джигітовку із презентацією бойових стягів, зброї та гонору Польщі й України.

Гості фестивалю зможуть взяти участь у численних майстер-класах із давніх ремесел та трудових навичок. Для гостей на майдані також готуватиметься страви обох народів - від бігуса до куліша. Охочі зможуть дізнатися більше про шляхетський етикет Польщі з дегустацією старопанських і козацьких напоїв.

 

Також козаки "Мамаєвої Слободи" проводитимуть майстер-класи із шаблювання (фехтування на шаблях), стрільби з лука, метання бойової сокири та списа.

Бажаючі спільно з козаками зможуть покататись верхи на конях, а також на возі, поборотись із козацьким богатирем, а також узяти особисту участь у інших козацьких розвагах.

Пісня "Гей, соколи!" ("На зеленій Україні") авторства уродженця Київщини, українсько-польського композитора Тимка Падури (1801-1871), від якої узяв свою назву фестиваль

Організаторами Великого фестивалю польської культури "Гей, соколи!" є Polska Organizacja Turystyczna  та козацьке селище "Мамаєва Слобода".

Час і місце заходу: 1 червня 2013 року о 12:00. Київ, вул. Донця, 2, козацьке селище "Мамаєва слобода". Фестиваль триватиме два дні, 1 та 2 червня.

Дивіться також інші матеріали за темою "Фестивалі"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.