У Києві презентують нову книгу Івана Дзюби

Сьогодні в рамках ІХ Київської міжнародної книжкової виставки розпочнеться презентація нової книги Івана Дзюби "На трьох континентах".

Учасники: автор Іван Дзюба, почесний президент університету "Києво-Могилянська академія" В'ячеслав Брюховецький, член-кореспондент НАН України Тамара Гундорова, літературознавець, лауреат Шевченківської премії Юрій Ковалів, літературознавець, лауреат Шевченківської премії Володимир Моренець, літературознавець, письменник Володимир Панченко, директор Інституту філософії НАН України Мирослав Попович, мистецтвознавець Вадим Скуратівський, письменник Михайло Слабошпицький, літературознавець Людмила Тарнашинська. Головує директор Інституту літератури НАН України Микола Жулинський. Організатор – видавництво "Кліо".

Під час презентації відбудеться церемонія вручення академіку Іванові Михайловичу Дзюбі диплому почесного доктора Українського Вільного Університету (Мюнхен).

Час і місце: 16 травня 2013 року, 17:30. Кобзарська світлиця Національного центру ділового та культурного співробітництва "Український дім" (Київ, вул. Хрещатик, 2, 3-й поверх).

У книзі "На трьох континентах" подано огляд процесів літературної творчості українців на їхній етнічній території, на теренах розселення і в діаспорах.

Попри державні й ідеологічні кордони, які розділяли український народ упродовж століть, прагнення до національної єдності не вгасало. Воно виражалося, зокрема, і в життєздатності культурних традицій.

Автор зупиняється на основних етапах пошуку спільності в ХIХ ст. У ХХ ст. ситуація ще ускладнилася: дві великі хвилі політичної еміграції з України на Захід захопили і багатьох діячів культури та літератури. Їхня творчість розгорталася на трьох континентах.

Цій вимушеній роз’єднаності протистояло відчуття відповідальності за долю національної культури, властиве багатьом інтелектуалам по обидва боки "залізної завіси", що породжувало тенденції, котрі заслуговують на порівняння. Їм і присвячена книжка.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.