Спецпроект

Чехи перетворили ядерний бункер на Музей холодної війни. ФОТО

Поблизу чеського села Мішов у колишньому сховищі ядерних боєголівок для радянських ракет відкрився музей холодної війни.

Про це пише obozrevatel.com.

Після розпаду СРСР бункер спочатку використовувався для зберігання чеських банкнот. Потім підземне сховище передали у відання міністерства культури, після чого влада вирішила зробити з нього музей.

Музей "холодної війни"

Як розповів директор музею Вацлав Вітовец, в експозиції представлені різні елементи радянського обладнання, дизельний двигун і велика кількість протигазів ".

На території Східної Європи було 12 таких сховищ. За словами істориків, на секретний об'єкт не пускали навіть членів чехословацького уряду, а жителі села і не підозрювали, що живуть біля ядерного арсеналу.

"Ми знали, що в лісі знаходилися військові бази, але ніхто і не підозрював, що тут були ядерні боєголовки. Всі чули, що вночі туди щось привозили. Однак, думаю, що навіть нашим вождям точно нічого не було відомо", - розповів журналістам житель Мішова.

У Чехії регулярно закликають не забувати жахи комуністичного режиму. Тут діє Музей комунізму, в якому детально розповідається про радянську повсякденності і політиці.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.