Спецпроект

У Данії "ботан" із міношукачем знайшов для музею унікальні монети. ФОТО

Данський підліток, який досліджував за допомогою металодетектора поле на півночі країни, виявив рідкісні монети епохи вікінгів.

Про це повідомляє агенція РІА Новості з посиланням на Ассошиейтед Пресс.

16-річний юнак, якого звуть Міхаель Стокбро Ларсен, виявив понад 360 різних предметів (у тому числі 60 монет) ще рік тому. 

За твердженням експектів, монети належать до епохи короля Данії і Норвегії Гаральда I-го Синьозубого, який правив з 958 по 986 ​​рік. Саме за цього короля, який отримав своє прізвисько за темний колір зубів, Данія прийняла християнство.

Фото: nydailynews.com

Міхаель Ларсен зізнався, що часто страждав від глузувань друзів, які дражнили його "ботаніком" за любов до пошуків артефактів за допомогою металодетектора. Проте представник Національного музею Данії назвав знахідку 16-річного підлітка "ще однією важливою частиною історичної мозаїки".

За словами музейника, останній раз таку велику кількість монет епохи вікінгів в одному місці знаходили в 1939 році.

 Знайдені монети - чеського, данського та англійського карбування

Епохою вікінгів прийнято вважати період європейського раннього Середньовіччя з VIII по XI століття, протягом якого жителі Скандинавії здійснювали набіги на європейські держави, в тому числі на території сучасних Великобританії, Франції, Німеччини, Іспанії, а також на узбережжі північної Африки.

Читайте також:

Екскурсія Національним музеєм Данії. ФОТО

Як у Швеції вперше порушили справу проти "чорних археологів"

Заборонити металошукачі. Чи порятує це археологічні скарби?

Лопатою і детектором. "Чорні археологи" замінюють офіційних

Викопаний архів УПА продають за 500 тисяч. ФОТО

Інші матеріали за темою "Археологія"

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.