ГЕНКОНСУЛ РОСІЇ В КРИМУ НАЗВАВ ТАТАР "ЗРАДНИКАМИ"

Генеральний консул Росії в Сімферополі Владімір Андрєєв заявив, що фільм про депортацію кримських татар "Хайтарма" "спотворює історію Великої Вітчизняної війни", і порадив кримським татарам не замовчувати "тематику зрадництва".

Так Андрєєв пояснив телеканалу АТР, чому він не рекомендував росіянам, які спеціально прилетіли з Москви на прем'єру "Хайтарма", дивитися кіно, повідомляє Krymtatar.in.ua.

"Якщо б це був багатосерійний фільм, де з 20 серій 17 були б про подвиг радянського народу, радянських солдат, легендарних льотчиків в роки Великої Вітчизняної війни, 2 серії були б про питання співпраці з фашистськими окупантами осіб кримськотатарської національності, і завершальна, може бути, серія про депортацію, трагедію і державний злочин радянського керівництва, я б пішов на цей фільм, я б продивився всі 20 серій", - сказав консул.

Ведуча телеканалу АТР Ліля Буджурова зауважила, що це інтерв'ю може викликати образу у кримських татар на Росію, і нагадала Андреєву, що він є дипломатом.

У відповідь консул заявив: "Мені не потрібні ваші поради! Все, що я сьогодні сказав, - це абсолютно офіційно. Ось запишіть і прокручуйте будь-якому кримському татарину. Моє слово і слово Росії повинно звучати, має бути відомо".

Як відомо, 17 травня в Сімферополі відбулась прем'єра фільму "Хайтарма". На прем'єру були запрошені учні двічі героя Радянського Союзу Амет-Хан Султана - кримськотатарського пілота-аса часів Другої світової війни - головного героя фільму. Однак після відвідин Генерального консульства Росії в Сімферополі, всі, крім одного льотчика, не прийшли на прем'єру.

У 2011 році Андрєєв казав, що Переяславська Рада - це "навіки".

У 2010 році генеральний консул Росії у Львові Ґузєєв заявляв, що Україну "придумали австріяки", щоб розділити "два братські народи". Через кілька місяців його перевели з України.

Лідер КПУ Петро Симоненкоо заявляв, що депортація кримських татар Сталіним у 1944 році - це благо для кримськотатарського народу.

Читайте також:

Трейлер фільму "Хайтарма". ВІДЕО

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Як депортували кримських татар і що з цього вийшло

Неписана історія: "Поки татари воювали, їхні сім'ї виселили в Узбекистан"

Як російські козаки служили німецьким нацистам

Волзькі татари згадали, як Москва штурмувала Казань. ФОТО

Інші матеріали за темою "Кримські татари"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.