Спецпроект

Російський музей відправив "Запорожців" Рєпіна на Урал

Шедевр Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану", який знаходиться в постійній експозиції Російського музею (ГРМ), на чотири місяці переїхав на тимчасове експонування в місто Сатка Челябінської області.

Про це повідомляє ria.ru.

Це невелике місто Південного Уралу стало широко відомим після падіння метеорита взимку цього року, а тепер його жителі зможуть познайомитися з однією з головних картин великого музею, і для цього їм не доведеться їхати до Санкт-Петербурга. З четверга "Запорожці", а також автопортрет Рєпіна, будуть виставлені в палаці культури "Магнезит", причому подивитися на них можна абсолютно безкоштовно.

"Були створені всі умови для розміщення полотна в максимально комфортних для нього умовах. Палац культури є пам'яткою архітектури 1951 (у цьому ж році будівлю було визнано кращим архітектурним спорудженням СРСР), і за допомогою сучасних технологій йому додали шарм, властивий Російському музею і відтворили атмосферу парадних залів Михайлівського палацу ", - розповіла Тетяна Забродіна, прес-секретар "Групи Магнезит".

Також відвідувачі виставки зможуть відвідати лекторій і взяти участь в інтерактивних програмах.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.