Держархів презентує нові видання про Другу світову Велику вітчизняну

У Києві відбудеться прес-конференція Державної архівної служби України на тему "Оприлюднення документів про події Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років у науково-популярних та наукових виданнях, підготовлених державними архівними установами України".

Про це ІП повідомила прес-служба Держархіву.

Час і місце заходу: 24 травня 2013 р. об 11:00. Київ, УкрІнформ (вул. Б. Хмельницького, 8/16, метро "Театральна") 

"Введення до наукового обігу великого за обсягом раніше невідомого масиву архівних документів дало змогу переосмислити деякі історичні події передвоєнних, воєнних та повоєнних років, дати їм об'єктивну оцінку та оприлюднити факти, які раніше замовчувалися", - зазначається у релізі.

Прес-служба підкреслює, що архівісти все більше надають уваги проблемі людини на війні, її соціальному та моральному стану, "адже це мало вирішальне значення у боротьбі за Перемогу над нацизмом".

Учасників заходу буде детально поінформовано про колекцію документів Оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга з фондів ЦДАВО, яка викликає значну зацікавленість у науковців.

Під час брифінгу буде презентовано видання за документами Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного "Альбом партизанської слави українського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.", що побачило світ у 2013 році.

Презентують іще одне видання архіву - фотоальбом "Війна 1941-1945 рр.", який уключає 400 фотознімків, відібраних з архівної колекції, що нараховує більше шести тисяч фотодокументів періоду Великої Вітчизняної війни.

Поряд з ними — кадри з хронікально-документальних фільмів і кіносюжетів військової кінохроніки. Авторами цих документів є 58 фронтових кореспондентів та кінооператорів. Всі світлини, що увійшли до видання, відтворені з справжніх негативів, оригінальних фотографій та кадрів кінодокументів.

Крім того, учасників буде поінформовано про спільні українсько-російські збірники документів: "Відновлення народного господарства України в роки Великої Вітчизняної та у повоєнний період" та "Україна в період Великої Вітчизняної війни у постановах ЦК ВКП(б)-ЦК КП(б)У та матеріалах до них. 1941-1945 рр.", що вийдуть друком у 2014-2016 рр.

До цих збірок увійдуть документи з архівосховищ РДАЕ, ЦДАГО та РДАСПІ.

У прес-конференції Державної архівної служби візьмуть участь голова О. П. Гінзбург, директори Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Н. В. Маковська, Центральний державний архів громадських об'єднань України О. Г. Козіна та Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного  Н. О. Топішко.

Дивіться також: "П'ятий Український фронт. До 70-річчя повстанського руху в Україні"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.