Держархів презентує нові видання про Другу світову Велику вітчизняну

У Києві відбудеться прес-конференція Державної архівної служби України на тему "Оприлюднення документів про події Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років у науково-популярних та наукових виданнях, підготовлених державними архівними установами України".

Про це ІП повідомила прес-служба Держархіву.

Час і місце заходу: 24 травня 2013 р. об 11:00. Київ, УкрІнформ (вул. Б. Хмельницького, 8/16, метро "Театральна") 

"Введення до наукового обігу великого за обсягом раніше невідомого масиву архівних документів дало змогу переосмислити деякі історичні події передвоєнних, воєнних та повоєнних років, дати їм об'єктивну оцінку та оприлюднити факти, які раніше замовчувалися", - зазначається у релізі.

Прес-служба підкреслює, що архівісти все більше надають уваги проблемі людини на війні, її соціальному та моральному стану, "адже це мало вирішальне значення у боротьбі за Перемогу над нацизмом".

Учасників заходу буде детально поінформовано про колекцію документів Оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга з фондів ЦДАВО, яка викликає значну зацікавленість у науковців.

Під час брифінгу буде презентовано видання за документами Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного "Альбом партизанської слави українського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.", що побачило світ у 2013 році.

Презентують іще одне видання архіву - фотоальбом "Війна 1941-1945 рр.", який уключає 400 фотознімків, відібраних з архівної колекції, що нараховує більше шести тисяч фотодокументів періоду Великої Вітчизняної війни.

Поряд з ними — кадри з хронікально-документальних фільмів і кіносюжетів військової кінохроніки. Авторами цих документів є 58 фронтових кореспондентів та кінооператорів. Всі світлини, що увійшли до видання, відтворені з справжніх негативів, оригінальних фотографій та кадрів кінодокументів.

Крім того, учасників буде поінформовано про спільні українсько-російські збірники документів: "Відновлення народного господарства України в роки Великої Вітчизняної та у повоєнний період" та "Україна в період Великої Вітчизняної війни у постановах ЦК ВКП(б)-ЦК КП(б)У та матеріалах до них. 1941-1945 рр.", що вийдуть друком у 2014-2016 рр.

До цих збірок увійдуть документи з архівосховищ РДАЕ, ЦДАГО та РДАСПІ.

У прес-конференції Державної архівної служби візьмуть участь голова О. П. Гінзбург, директори Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Н. В. Маковська, Центральний державний архів громадських об'єднань України О. Г. Козіна та Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного  Н. О. Топішко.

Дивіться також: "П'ятий Український фронт. До 70-річчя повстанського руху в Україні"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.