На Львівщині перепоховають солдат-ворогів Першої світової

Під час пошуково-польових досліджень у Сколівському районі Львівщини товариством пошуку жертв війни "Пам'ять" виявлено місця санітарних захоронень загиблих у роки Першої світової війни солдатів армій Російської та Австрійської імперій.

Про це повідомляє прес-служба товариства "Пам'ять".

"У 2014 році відзначатиметься 100 років від початку Першої світової війни, - нагадують пошуковці. - В Україні сьогодні знаходяться десятки військових кладовищ того періоду, які перебувають у занедбаному стані".

По лісах, полях, на схилах Карпатських гір ще й сьогодні безліч непохованих людських решток.

Кожна країна, чиї громадяни брали участь у бойових діях під час Першої світової війни, називає цю війну своєю, однак при цьому дуже рідко згадується той факт, що бої відбувалася і на  території  України за безпосередньою участю  самих українців.  

Наші предки були з обох боків воюючих сторін. Мова йде  про Російську імперію, у якій, за приблизними підрахунками, воювало близько 4 мільйонів українців, а також близько одного мільйона галичан, які на той час були під владою Австро-Угорщини.

24-25 травня у Сколівському районі Львівської області Пошуковою групою Товариства пошуку жертв війни "Пам’ять" розпочато пошукові роботи в околицях сіл Орява (гора Дзвинів), Козьова (гора Острий), Риків, Головецьке (гора Маківка).

Ця місцевість стала місцями жорстоких кровопролитних боїв (1914-1915 роки) між ворогуючими сторонами.

Завданням пошукової експедиції було дослідити місця боїв, виявити та ексгумувати людські останки з метою подальшого їх перезахоронення на військовому кладовищі у с. Орява.

Знайдено вісім санітарних поховальних ям. Із двох вилучено (ексгумовано) останки трьох осіб. За характером поховання та знайденими поруч фрагментами військових одностроїв та спорядження, залишки людських скелетів належать воякам різних воюючих сторін.

 

На горі Дзвинів (між с. Орява та Козьова) розпочато впорядкування зруйнованих у 2012 році чорними копачами військових поховань. На цьому місці буде встановлено пам’ятний знак. Відповідні роботи проводитимуться Товариством "Пам'ять" у с. Воля Старосамбірського району та с. Чемеринці Перемишлянського району.

Усі заходи спрямовані на підготовку відзначення у 2014 році трагічного сторіччя від початку Першої світової війни.

Львівщина зобов’язана гідно вшанувати загиблих у роки Першої світової війни українців та військовиків інших національностей, нагадують пошуковці.

Дивіться також інші матеріали за тегом "Перша світова війна"

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.