На Львівщині перепоховають солдат-ворогів Першої світової

Під час пошуково-польових досліджень у Сколівському районі Львівщини товариством пошуку жертв війни "Пам'ять" виявлено місця санітарних захоронень загиблих у роки Першої світової війни солдатів армій Російської та Австрійської імперій.

Про це повідомляє прес-служба товариства "Пам'ять".

"У 2014 році відзначатиметься 100 років від початку Першої світової війни, - нагадують пошуковці. - В Україні сьогодні знаходяться десятки військових кладовищ того періоду, які перебувають у занедбаному стані".

По лісах, полях, на схилах Карпатських гір ще й сьогодні безліч непохованих людських решток.

Кожна країна, чиї громадяни брали участь у бойових діях під час Першої світової війни, називає цю війну своєю, однак при цьому дуже рідко згадується той факт, що бої відбувалася і на  території  України за безпосередньою участю  самих українців.  

Наші предки були з обох боків воюючих сторін. Мова йде  про Російську імперію, у якій, за приблизними підрахунками, воювало близько 4 мільйонів українців, а також близько одного мільйона галичан, які на той час були під владою Австро-Угорщини.

24-25 травня у Сколівському районі Львівської області Пошуковою групою Товариства пошуку жертв війни "Пам’ять" розпочато пошукові роботи в околицях сіл Орява (гора Дзвинів), Козьова (гора Острий), Риків, Головецьке (гора Маківка).

Ця місцевість стала місцями жорстоких кровопролитних боїв (1914-1915 роки) між ворогуючими сторонами.

Завданням пошукової експедиції було дослідити місця боїв, виявити та ексгумувати людські останки з метою подальшого їх перезахоронення на військовому кладовищі у с. Орява.

Знайдено вісім санітарних поховальних ям. Із двох вилучено (ексгумовано) останки трьох осіб. За характером поховання та знайденими поруч фрагментами військових одностроїв та спорядження, залишки людських скелетів належать воякам різних воюючих сторін.

 

На горі Дзвинів (між с. Орява та Козьова) розпочато впорядкування зруйнованих у 2012 році чорними копачами військових поховань. На цьому місці буде встановлено пам’ятний знак. Відповідні роботи проводитимуться Товариством "Пам'ять" у с. Воля Старосамбірського району та с. Чемеринці Перемишлянського району.

Усі заходи спрямовані на підготовку відзначення у 2014 році трагічного сторіччя від початку Першої світової війни.

Львівщина зобов’язана гідно вшанувати загиблих у роки Першої світової війни українців та військовиків інших національностей, нагадують пошуковці.

Дивіться також інші матеріали за тегом "Перша світова війна"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.