"РЕГІОНАЛИ" ХОЧУТЬ ЗМІНИТИ ВІК ЯЛТИ

Керівництво Ялти має намір змінити рік, з якого ведеться літочислення міста, щоб yрахувати середньовічний період історії Ялти - в результаті місто "постарішає" більш ніж на 500 років.

Про це заявив секретар Ялтинської міськради, кандидат від Партії регіонів на виборах мера міста Сергій Ілаш, повідомляє прес-служба Кримської організації ПР.

"Ялті цього року виповниться 175 років, але це дата умовна, - зазначив "регіонал". - За результатами археологічних розкопок, люди жили тут тисячі років тому, а перші письмові згадки про Ялту припадають на XI-те століття".

За словами Ілаша, міська влада планує змінити офіційну дату заснування міста, наблизити її до історичних реалій.

Свою заяву в.о. мера зробив на відкритті виставки "Золота скарбниця: скарби еллінів, римлян і готів" у Ялтинському історико-літературному музеї.

В експозиції, яка займає окремий зал, представлені золоті та срібні прикраси, монети та предмети побуту, знайдені при розкопках святилищ і могильників на Південному березі Криму.

 Найстарішим експонатам колекції майже 3 тисячі років

Ілаш пообіцяв, що музей "буде розширений до повноцінного історико-краєзнавчого музею".

"У запасниках музею зберігаються ще 150 тисяч об'єктів культурної спадщини, сотні найцінніших експонатів", - заявив кандидат.

Дивіться також інші матеріали за темою "Крим"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.