Спецпроект

У Борзні на Чернігівщині відкрили Музей лісу

У місті Борзні на Чернігівщині відкрили Музей лісу, створений працівниками Борзнянського лісового господарства.

Про це пише day.kiev.ua.

"Ідея створити Музей лісу виникла вже давно. Надихнув нас на це Андрій Васильович Стрижак. Він був істориком і вчителем у Галайбині нашого району. Писав і видавав книги", - говорить начальник Борзнянського лісгоспу Леонід Стахорський.

Збір експонатів та облаштування музею велися паралельно. Борзнянський таксидерміст (майстер з виготовлення опудал) Сергій Невмолімий створив цілі композиції.

Зібрані в музеї також колекції різних комах (бабок, довгоносиків, клопів, турунів, листоїдів і ін), насіння і листя різних дерев і чагарників, представлені і старовинні ручні деревообробні інструменти, назви яких для нас дуже цікаві - зензубель, шпунтубель, фальцгебель, і самі вироби, які майстрували за допомогою цих інструментів (ярмо для волів, гребінка та ін.)

"Ми його обов'язково будемо розширювати і поповнювати. На даний момент у ньому представлено лише 30% того, що ми запланували, - говорить Леонід Олексійович. - Ліс - дуже цікавий і складний біогеоценоз (взаємообумовлений комплекс живих і неживих компонентів певної ділянки земної поверхні, пов'язаних між собою обміном речовин і енергії. - Авт.). Адже не просто так його називають "зеленими легенями" планети. І ми хочемо своїми експозиціями показати багатство лісу і його значення в житті людини. Хотілося б знайти побільше інформації про людей, які все своє життя пов'язали з лісом. Також плануємо зробити "літаючу" колекцію птахів, прикріпивши їх опудала під стелею музею. У нас є записи голосів кожної пташки, які ми будемо включати під час екскурсій. Дітям це точно сподобається."

Вже зараз Музей лісу радий гостям - всі бажаючі можуть сюди потрапити, попередньо повідомивши про це керівництву лісгоспу. Зараз вже почали надходити замовлення від шкіл на екскурсії, які для учнів проводитимуться безкоштовно.

У селі Ломачинці Чернівецької області на базі Сокирянського лісового господарства цього року також створюється музей лісу.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.