Спецпроект

Музей лісу створюють на Буковині

У селі Ломачинці Чернівецької області на базі Сокирянського лісового господарства створюється музей лісу. Про це повідомив провідний інженер Сокирянського лісгоспу Володимир Дзік.

Про це пише ukrinform.ua.

"Ідея створення музею зародилася давно. Зараз ми збираємо експонати. Тут представлять знаряддя, інструменти, якими колись працювали в лісі. Також розмістять багато пізнавальних для відвідувачів фотографій про роботу лісівників, унікальні картографічні документи, планшети, таксаційні описи", - розповів він.

У музеї можна буде ознайомитися з історією і сьогоденням Сокирянського лісгоспу, побачити опудала тварин, що проживають на цій території.

За даними обліку диких тварин відділу лісового господарства, охорони та захисту лісу Чернівецького обласного управління лісомисливського господарства, на території мисливських угідь області водяться десятки тисяч зайців, кабанів, оленів, косуль і куниць, є також лисиці, вовки і рисі, ведмеді і навіть 32 особини зубрів.

В березні 2013 року, до святкування Дня лісу в Росії приурочили відкриття однойменного музею в селищі Уваровка Можайського району, Підмосков'я.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.