Спецпроект

Бібліотека Шнеєрсона переїде до Єврейського музею вже у червні

Російська державна бібліотека передає Бібліотеку Шнеєрсона до Єврейського музею і центру толерантності вже у червні. Цю інформацію підтвердив голова департаменту громадських зв'язків Федерації єврейських громад Росії Борух Горін. За його словами, в червні буде передано майже 500 томів.

Про це пише prostir.museum.

Бібліотека Шнеєрсона залишиться на обліку в Російській державній бібліотеці, але буде зберігатися у спеціально створеному сховищі в Єврейському музеї. Площа нового книгосховища становить 70 квадратних метрів.

Історія з колекцією Шнеєрсона мала широкий розголос після того, коли наприкінці липня 2011 року суд США постановив повернути іудейському релігійному руху "Хабад Любавич" майже 12 тис. рідкісних книг з колекції Шнеєрсона, що належать нині фонду РДБ. 16 січня 2013 року суд округу Колумбія зобов'язав уряд Росії виплачувати по 50 тис. доларів щодня до дати повернення американським хасидам бібліотеки Шнеєрсона. МЗС Росії назвав рішення суду абсолютно неправомірним.

Єврейський музей та центр толерантності, присвячений історії єврейського народу і пам'яті жертв голокосту був визнаний Музеєм року за версією видання про мистецтво The Art Newspaper Russia.  Відвідувачі музею вже оцінили його широкі експозиційні можливості і сучасні мультимедійні технології

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.