Сталін залишається "почесним депутатом" Донецької міськради

Донецька міськрада "трепетно" ставиться до того, що керівник СРСР у 1922-1953 роках Йосип Сталін залишається її почесним депутатом.

Про це повідомляють "Вести" з посиланням на начальника прес-служби Донецької міськради Максима Ровінського.

Сталін був прийнятий у почесні забійники та почесні депутати міськради 9 березня 1924 року, коли місто Юзівка було перейменовуване на честь партійного керівника на Сталіно (у 1961-му перейменоване в Донецьк).

За словами начальника прес-служби, не варто робити з "почесності" Сталіна якусь проблему.

"Кожний час має своїх героїв. У той період на першому місці була професія шахтаря. І те, що Сталін був і почесним шахтарем, і почесним депутатом - це наша історія, від якої ми не збираємося відмовлятися, - підкреслив Ровінський. - А до того, що Сталін залишився почесним гірником і депутатом, у нас ставлення трепетне, як і до будь-якої історії".

За проведеним у лютому 2013 року КМІС соцопитуванням, 74% українців вважають Сталіна жорстоким тираном, а 57% не хочуть більше такого керівника, як Сталін. Позитивно до Сталіна ставляться 22% населення України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.