Майже чверть українців любить Сталіна. Більше третини - ні

37% населення України негативно ставляться до постаті керівника СРСР у 1922-1953 роках Йосипа Сталіна, позитивно ставляться 22% українців, а байдуже –28%. 74% вважають його жорстоким тираном, а 57% не хочуть більше такого керівника, як Сталін.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

Позитивне ставлення до Сталіна превалює у Східному (36%) та Південному (27%) регіонах, негативне – у Західному (64%) та Центральному (39%).

Найменше позитивно налаштованих до постаті Сталіна серед молоді віком 18-29 років (16%), найбільше – серед людей похилого віку, 70 років та старші – 35%. Крім того, спостерігається зворотній зв‘язок між віком та байдужим ставленням до постаті Сталіна - чим молодший респондент, тим байдужіше.

Відповіді на запитання "Ви особисто хотіли б жити та працювати при такому керівнику країни, як Сталін?" розподілилися таким чином: більше половини українців (53%) впевнено не хотіли б жити при такому керівникові, 20% відповіли "мабуть, ні".

В абсолютній меншості кількість охочих жити при такому керівникові як Сталін (6%), "мабуть, так" відповіли 9% опитаних українців. Найбільше охочих жити при владі Сталіна на Сході - 26%, найменше на Заході – 5%.

Відповіді на запитання "Якою мірою Ви згодні або не згодні з наступними судженнями про Сталіна?"  розподілилися таким чином:

- мудрим керівником, який привів СРСР до могутності та процвітання, Сталіна вважають 34% (на Заході 12%, на Сході 48%), незгодні з цим твердженням – 47%.

- жорстоким, нелюдським тираном, винним у знищенні мільйонів безневинних людей, Сталіна вважають 74% населення, незгодні з цим – 13%.  Найбільше згодних на Заході (88%), найменше – на Сході (63%)

З твердженням, що наш народ не зможе обійтися без такого керівника як Сталін, який прийде та наведе порядок, згодні 27% населення, незгодні з цим – 57% опитаних українців.

Опитування було проведено методом інтерв'ю з 8 по 17 лютого 2013 року. Опитано 2032 респонденти, що мешкають в усіх областях України, віком від 18 років.

Як відомо, влітку 2011 року опитування КМІС продемонструвало, що 36% громадян України вважають Сталіна великим вождем, 34% не згодні з цим, а 17% не визначилися.

Дивіться також на цю тему:

60% українців вважають Голодомор геноцидом

70% українців вважають День Перемоги великим святом

83% громадян України підтримують незалежність

Росіяни забувають про сталінські репресії - опитування

15 гріхів Канібалісімуса. Про те, які злочини вчинив Сталін

Всі матеріали ІП на тему "Соціологія"

Всі матеріали ІП на тему "Сталін"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.