Росіяни підтримують єдиний "канонічний" підручник з історії

Майже три чверті громадян Росії (71%) підтримують ідею написання єдиного підручника історії для школи.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на соціологів "Левада-центру".

Загалом 10% респондентів висловилися проти, решта (19%) поки не змогли визначитися з цим питанням.

Соціологічне опитування проводилося наприкінці травня у 130 населених пунктах 45 регіонів.

Ідею створення єдиного підручника історії президент Росії Владімір Путін підтримав у березні 2013 року на першій конференції Загальноросійського народного фронту (ЗНФ) в Ростові-на-Дону.

"Я повністю згоден з тим, що має бути якась канонічна версія нашої історії, - заявив тоді Путін. - Якщо дійсно ми будемо на сході вивчати одну історію, на Уралі - другу, в європейській частині - третю, це в цілому може руйнувати, і напевно буде руйнувати, єдиний гуманітарний простір нашої багатонаціональної нації".

У квітні президент РФ дав доручення Міносвіти і РАН до 1 листопада 2013 року подати пропозиції про підготовку єдиних підручників з історії Росії для середньої школи.

"Вважаю, що повинна бути єдина концепція цього підручника, яка показувала б нам хронологію подій і офіційну оцінку, - зазначив Путін. - Без офіційної оцінки не буде самого хребта розуміння того, що відбувалося з нашою країною протягом минулих століть і десятиліть".

У ЗНФ вважають, що в цілому в Росії нині не цілком сприятливе середовище для формування у підростаючого покоління патріотичного самосвідомості.

"Населення остаточно не відійшло від духовної кризи після розпаду комуністичних цінностей, дискредитовані поняття загального блага і соціальної справедливості, - пояснила керівник прес-служби ЗНФ Вікторія Сотникова. - А пошуки національної ідеї, здатної консолідувати суспільство, не принесли бажаних результатів".

У цих умовах, підкреслила вона, складно переоцінити роль уроків історії як елемента громадянського та патріотичного виховання підростаючого покоління.

У липні 2012 року повідомлялося, що в Росії з'явилася нова вузівська спеціальність - "істориків-ідеологів, які формують свідомість молоді на підтримку політичного курсу уряду РФ".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.