Росіяни підтримують єдиний "канонічний" підручник з історії

Майже три чверті громадян Росії (71%) підтримують ідею написання єдиного підручника історії для школи.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на соціологів "Левада-центру".

Загалом 10% респондентів висловилися проти, решта (19%) поки не змогли визначитися з цим питанням.

Соціологічне опитування проводилося наприкінці травня у 130 населених пунктах 45 регіонів.

Ідею створення єдиного підручника історії президент Росії Владімір Путін підтримав у березні 2013 року на першій конференції Загальноросійського народного фронту (ЗНФ) в Ростові-на-Дону.

"Я повністю згоден з тим, що має бути якась канонічна версія нашої історії, - заявив тоді Путін. - Якщо дійсно ми будемо на сході вивчати одну історію, на Уралі - другу, в європейській частині - третю, це в цілому може руйнувати, і напевно буде руйнувати, єдиний гуманітарний простір нашої багатонаціональної нації".

У квітні президент РФ дав доручення Міносвіти і РАН до 1 листопада 2013 року подати пропозиції про підготовку єдиних підручників з історії Росії для середньої школи.

"Вважаю, що повинна бути єдина концепція цього підручника, яка показувала б нам хронологію подій і офіційну оцінку, - зазначив Путін. - Без офіційної оцінки не буде самого хребта розуміння того, що відбувалося з нашою країною протягом минулих століть і десятиліть".

У ЗНФ вважають, що в цілому в Росії нині не цілком сприятливе середовище для формування у підростаючого покоління патріотичного самосвідомості.

"Населення остаточно не відійшло від духовної кризи після розпаду комуністичних цінностей, дискредитовані поняття загального блага і соціальної справедливості, - пояснила керівник прес-служби ЗНФ Вікторія Сотникова. - А пошуки національної ідеї, здатної консолідувати суспільство, не принесли бажаних результатів".

У цих умовах, підкреслила вона, складно переоцінити роль уроків історії як елемента громадянського та патріотичного виховання підростаючого покоління.

У липні 2012 року повідомлялося, що в Росії з'явилася нова вузівська спеціальність - "істориків-ідеологів, які формують свідомість молоді на підтримку політичного курсу уряду РФ".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.