Росіяни підтримують єдиний "канонічний" підручник з історії

Майже три чверті громадян Росії (71%) підтримують ідею написання єдиного підручника історії для школи.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на соціологів "Левада-центру".

Загалом 10% респондентів висловилися проти, решта (19%) поки не змогли визначитися з цим питанням.

Соціологічне опитування проводилося наприкінці травня у 130 населених пунктах 45 регіонів.

Ідею створення єдиного підручника історії президент Росії Владімір Путін підтримав у березні 2013 року на першій конференції Загальноросійського народного фронту (ЗНФ) в Ростові-на-Дону.

"Я повністю згоден з тим, що має бути якась канонічна версія нашої історії, - заявив тоді Путін. - Якщо дійсно ми будемо на сході вивчати одну історію, на Уралі - другу, в європейській частині - третю, це в цілому може руйнувати, і напевно буде руйнувати, єдиний гуманітарний простір нашої багатонаціональної нації".

У квітні президент РФ дав доручення Міносвіти і РАН до 1 листопада 2013 року подати пропозиції про підготовку єдиних підручників з історії Росії для середньої школи.

"Вважаю, що повинна бути єдина концепція цього підручника, яка показувала б нам хронологію подій і офіційну оцінку, - зазначив Путін. - Без офіційної оцінки не буде самого хребта розуміння того, що відбувалося з нашою країною протягом минулих століть і десятиліть".

У ЗНФ вважають, що в цілому в Росії нині не цілком сприятливе середовище для формування у підростаючого покоління патріотичного самосвідомості.

"Населення остаточно не відійшло від духовної кризи після розпаду комуністичних цінностей, дискредитовані поняття загального блага і соціальної справедливості, - пояснила керівник прес-служби ЗНФ Вікторія Сотникова. - А пошуки національної ідеї, здатної консолідувати суспільство, не принесли бажаних результатів".

У цих умовах, підкреслила вона, складно переоцінити роль уроків історії як елемента громадянського та патріотичного виховання підростаючого покоління.

У липні 2012 року повідомлялося, що в Росії з'явилася нова вузівська спеціальність - "істориків-ідеологів, які формують свідомість молоді на підтримку політичного курсу уряду РФ".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.