Спецпроект

Мавзолей Леніна зачинено

У Москві обмежено відвідування Червоної площі, а також тимчасово припинено доступ в мавзолей Леніна, який нещодавно відкрився після ремонту.

Про це пише travel.ru.

Обмеження на відвідування пам'яток введено у зв'язку з підготовкою до святкування Дня Росії 12 червня. Так, на Червону площу жителів міста і туристів не пускатимуть до 14 червня, а в мавзолей - з 10 по 12 червня.

День Росії відзначається з 1992 року. У цей день було прийнято декларацію про державний суверенітет Російської Федерації. Свою нинішню назву свято отримало в 2002 році. Примітно, що деякі помилково називають його Днем незалежності, хоча офіційно він ніколи так не називався.

Дивіться також: "Мавзолей у кожну хату. Картонна модель для склеювання. ФОТО"

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.