В США ЗНАЙДЕНО ЩОДЕННИК РОЗЕНБЕРГА

Уряд США повідомив, що знайшлося 400 сторінок давно утраченого щоденника Альфреда Розенберга - нацистського діяча, який відіграв центральну роль у винищенні мільйонів цивільних людей під час Другої світової війни.

Про це повідомляє "Гааретц".

За повідомленням уряду, знайдені сторінки документу проливають нове світло на обставини зустрічей Розенберга з Гітлером та іншими нацистськими лідерами, на протиріччя у вищому ешелоні влади Третього рейху і на пограбування мистецьких артефактів в окупованій Європі.

У щоденнику також є деталі про німецьку окупацію Радянського Союзу, включно з планами масового винищення євреїв та інших мешканців Східної Європи.

"Щоденник може стати важливим джерелом для істориків, яке доповнює - а в деяких випадках протирічить - відомим наразі документам", - зазначають спеціалісти Національного меморіального музею Голокосту в Вашингтоні, які на замовлення уряду США проводили попередній аналіз документу. Не повідомляється, які саме факти протирічать.

Щоденник містить спогади Розенберга з весни 1936-го до зими 1944 року.

Альфред Розенберг - нацистський ідеолог, керівник відділом зовнішніх справ гітлерівської Німецької націонал-соціалістичної робітничої партії (НСДРП).

Народився у Талліні в родині балтійських німців, навчався в Московському технічному університеті, після революційних подій 1917 року втік до Німеччини, з 1919-го член НСДРП, з 1923-го - головний редактор партійного видання "Народний оглядач" ("Фолькішер беобахтер")

Розвинув теорії про расову вищість німців та про необхідність завоювання німцями "життєвого простору" на Сході. У керівництві нацистської партії вважався фахівцем зі справ Східної Європи.

На відміну від Еріха Коха, був прихильником "м'якої політики" щодо українців - з метою використання українських ресурсів на користь Третього рейху (тобто не винищувати, а експлуатувати населення).

Вважав недоцільним існування українських політичних партій і наділення їх політичною владою. На думку Розенберґа, українці могли допускатися до участі в самоуправлінні лише на нижчому і середньому рівнях.

Розенберг відомий і тим, що за допомогою спеціально створеного відомства і підрозділу займався викраденням творів мистецтва з окупованих країн Європи.

Був засуджений за злочини проти людства на Нюрнберзькому процесі і страчений разом із іншими чільними діячами нацизму у 1946 році. Значна частина його щоденника, який використовувася обвинуваченням як доказ, зникла після суду.

Прокурора, який обвинувачував Розенберга, довго підозрювали в тому, що він нелегально переправив щоденник у Сполучені Штати. Пізніше прокурор цитував уривки зі щоденника, але дотепер документ вважався зниклим. Уряд США не пояснює, як удалося знайти щоденник.

Дивіться також:

1986: останнє інтерв'ю гауляйтера України Еріха Коха. ВІДЕО

Гітлер уживав кокаїн і купував лімузини. ФОТО

Інститут нацпам'яті видав комікс про убивство нациста. СКАНИ

Українські остарбайтери у Третьому рейху. Скільки їх було?

Віллі Вірзінґ - гестапівський ліквідатор ОУН

З могили батьків Гітлера прибрали надгробок. ФОТО

1945: Як судили нацистів у Нюрнберзі. ВІДЕО

Останній вартовий Гітлера: "Я ні про що не жалкую"

Інші матеріали за темою "Нацизм"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.