На Черкащині на постамент від Кірова встановили погруддя Гонти

У Черкаській області в селі Жаботин Кам’янського району погруддя гайдамаці, ватажку Коліївщини Іванові Гонті встановили на постамент, що залишився від пам’ятника комуністу Сергію Кірову.

Про це повідомляє газета "Козацький край".

Селяни у Жаботині відкрили пам’ятник ватажкові Коліївщини, використавши музейний експонат і постамент, що залишився від знищеного стихією пам’ятника більшовику.

Після розформування сільського краєзнавчого музею, з Жаботина до Кам’янки вивезли усі експонати, окрім бюстів ватажків Коліївщини Гонти і Залізняка – вони залишилися у сільській раді. 1993 року бюст Залізняка встановили біля сільського клубу на спеціально спорудженому постаменті.

За 20 років через дорогу від Залізняка поставили і бюст Гонті. Як повідомляє видання, демонтаж пам’ятника Кірову не був політичною акцією - його демонтували після того, як кілька років тому в тріщини у його гіпсовій голові натекла вода і, замерзнувши серед зими, розірвала голову - "символічно, як куля, випущена в Кірова у 1934 році".

Іван Гонта був одним з керівників Коліївщини [селянського антипольського повстання, яка почалося з Холодного Яру на Черкащині - ІП] в 1768 році. Його було видано полякам і засуджено особливим церковним трибуналом. Після десятиденних тортур Гонті винесли смертний вирок.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.