На Київщині шукають загиблих у 1941-му солдат Червоної армії

У Баришівському районі Київської області відбулося урочисте відкриття пошукової вахти "Пам'ять жива!" на честь захисників Київщини 1941-го року.

Тільки за останні два роки пошуковці виявили останки понад двох тисяч бійців, із них більше 200 було ідентифіковано, зазначив на церемонії відкриття віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул.

За кілька перших днів роботи пошуковцями було знайдено 23 солдати Червоної армії, імена двох із них вже вдалося встановити. Це сержант Литовченко, уродженець Дніпропетровщини, та сержант Гаврилов.

"З відомих причин події, що відбувалися тут 1941-го року, багато в чому замовчувалися. Але навіть через 70 років родичі загиблих та зниклих безвісти солдатів не втрачають надії знайти своїх героїв, - зазначив відповідальний секретар Держкомісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій Ярослав Жилкін. - Робота пошуковців на цій землі в досить непростих польових умовах спрямована на те, щоб вирвати із забуття ще і ще одного бійця, повернути ім’я, розповісти рідним про останні дні життя героя".

Територія Баришівського котла, за словами пошуковців, потребує ґрунтовного та довготривалого  дослідження. У найближчі дні пошукові групи планують дослідити околиці сіл Борщів, Пристроми, Устинова Гребля та інших.

З кожним днем в польовому таборі поповнюється виставка знайдених воєнних експонатів: елементів озброєння бійців та їхніх особистих речей.

Національний прапор над польовим табором пошуковців підняли учасник оборони Києва 1941 року Адріан Галябарник і молодий пошуковець Дмитро Білаш.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.