Спецпроект

Після реконструкції розпочав роботу будинок-музей Василя Ключевського

У Пензі, до ювілею міста, реконструйований будинок-музей Василя Ключевського. Сьогодні музей виставляє те, що ще не бачили його відвідувачі - найціннішими експонатами вдалося поповнити колекцію з приватних зібрань та реставрувати ті, що довгий час були приховані в сховищах.

Про це повідомляє tvkultura.ru.

Приведені в порядок історичні знімки. Рідкісні кадри раніше не бачив ніхто, крім співробітників музею.

Експоновані сторінки з рукописного журналу "Бджола", який Ключевський, навчаючись в духовній семінарії, видавав з друзями. Є його книги, листи, курс лекцій.

Зібрати колекцію було неймовірно складно. Спадкоємців у історика не залишилося - син був репресований, а його московський будинок знесений. Тому особливу цінність представляє кожен предмет, який вдалося знайти і помістити в експозицію.

Увагу відвідувачів тут привертають металевий підстаканник з ложечкою, який Ключевскому подарували учні. Чайна пара і сільське начиння - передають ту атмосферу, в якій формувалося світовідчуття Василя Ключевського.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.