Спецпроект

Після реконструкції розпочав роботу будинок-музей Василя Ключевського

У Пензі, до ювілею міста, реконструйований будинок-музей Василя Ключевського. Сьогодні музей виставляє те, що ще не бачили його відвідувачі - найціннішими експонатами вдалося поповнити колекцію з приватних зібрань та реставрувати ті, що довгий час були приховані в сховищах.

Про це повідомляє tvkultura.ru.

Приведені в порядок історичні знімки. Рідкісні кадри раніше не бачив ніхто, крім співробітників музею.

Експоновані сторінки з рукописного журналу "Бджола", який Ключевський, навчаючись в духовній семінарії, видавав з друзями. Є його книги, листи, курс лекцій.

Зібрати колекцію було неймовірно складно. Спадкоємців у історика не залишилося - син був репресований, а його московський будинок знесений. Тому особливу цінність представляє кожен предмет, який вдалося знайти і помістити в експозицію.

Увагу відвідувачів тут привертають металевий підстаканник з ложечкою, який Ключевскому подарували учні. Чайна пара і сільське начиння - передають ту атмосферу, в якій формувалося світовідчуття Василя Ключевського.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.